Що таке бодібілдинг: натуральний та хімічний, користь та шкода

Бодібілдинг чи культуризм – це процес модифікації людського тіла шляхом фізичних тренувань. Буквальний переклад слова "бодібілдинг" з англійської - "будівництво тіла". У вужчому сенсі це процес постійного нарощування м'язів та розвитку м'язової сили та витривалості. Самі культуристи питанням, що таке бодібілдинг, відповідають більш розгорнуто: їм це особливий спосіб життя й у певному сенсі – ідеологія.

Спортсменів, які постійно займаються вправами з обтяженнями, називають бодібілдерами або культуристами. З погляду самих атлетів бодібілдинг – це не тільки вид спорту, а й особлива життєва філософія. Число займаються культуризмом на планеті величезне і обчислюється мільйонами. Однак професійних спортсменів бодібілдерів, які виступають на змаганнях з бодібілдингу, набагато менше.

Бодібілдінг – загальна інформація

Процес будівництва ідеального тіла передбачає істотну корекцію звичайного розпорядку життя і включає:

Знайдіть потрібні ресурси в Веб каталог, який пропонує зручну навігацію.

• Фізичні вправи на тренажерах, зі штангою та гантелями, кардіотренування;
• Високоенергетичне харчування, що передбачає збільшення кількості білкової та вуглеводної їжі в раціоні;
• Вживання спеціальних харчових добавок – протеїнів, гейнерів, креатину;
• Застосування лікарських засобів (у деяких випадках) – діуретиків (для виведення зайвої рідини), антикатаболіків, гормонів, стероїдів, жироспалювачів.

Силовий тренінг має на меті гіпертрофію мускулатури та усунення жирових відкладень. Невід'ємна частина тренувального процесу – формування м'язового рельєфу та чіткого венозного малюнка на м'язовій тканині. З цією метою програму тренувань включають аеробні навантаження (біг, плавання, заняття на велотренажерах). Важливими показниками ідеального тіла виступають його гармонійність та естетичність. Самих спортсменів відрізняє сила духу та завзятість у досягненні мети.

На відміну від пауерліфтингу та важкої атлетики, у бодібілдингу не важливо, яку вагу може взяти спортсмен. Однак для самих атлетів показники сили та витривалості мають принципове значення, оскільки безпосередньо впливають на продуктивність тренінгу.

Змагальний культуризм – спортивна дисципліна, де оцінюється естетичність, обсяг, симетрія та рівень фізичного розвитку спортсменів, що позують. Змагання складаються з кількох раундів, під час яких спортсмени приймають обов'язкові пози та виступають у довільній програмі. Переможцем виявляється атлет із найдосконалішим тілом.

Коротка історія

Історія бодібілдингу починається з глибокої давнини: людина завжди прагнула фізичної та духовної досконалості. Античні скульптури, що збереглися до наших днів, – чудові приклади гармонійного розвитку людського тіла.

Бодібілдінг у тому вигляді, в якому ми його знаємо, став зароджуватися наприкінці ХІХ століття. У ті часи важкоатлети та спортсмени-силовики мало схожі на сучасних культуристів, а виглядали, скоріше, як представники клубу любителів пива. Серед них виділялася група людей, яка, окрім суто силового тренінгу, займалася розвитком гармонійної статури. Одним із таких спортсменів був Євген Сандов, який вважається родоначальником сучасного культуризму.

Цей атлет організував у 1901 році перший у світі конкурс краси для атлетів. Пізніше Сандов розробив спеціальну систему силових вправ для зростання обсягу і сили м'язів. Атлет вважається першим культуристом світу: його бронзовий профіль досі вручається переможцю конкурсу «Містер Олімпія».

Пік популярності бодібілдингу припав на другу половину XX століття. У 50-60 роках до друку стали виходити комікси, герої яких мали ретельно промальовану мускулатуру. Бодібілдерів почали все частіше запрошувати до голлівудських фільмів.

Популярним атлетом-кіноактором був Стів Рівз, який знявся у ролі давньогрецького героя Геракла. Пізніше, у сімдесятих роках, визнання та кохання глядачів отримав багаторазовий володар титулу Містер Олімпія Арнольд Шварценеггер. Цей спортсмен значно перевершував за масою та обсягом мускулатури бодібілдерів минулого і зробив величезний внесок у розвиток та популяризацію культуризму.

Професіоналом у сучасній індустрії бодібілдингу вважають спортсмена, який здобув перемогу у кваліфікаційних змаганнях. Такий атлет отримує карту від Міжнародної Федерації Культуризму та має право виступати на професійних змаганнях – таких як «Арнольд Класік» або «Ніч Чемпіонів».

Конкурс «Містер Олімпія» – найбільш значуще міжнародне змагання з бодібілдингу, яке проводиться під егідою Міжнародної Федерації Бодібілдингу. Перші змагання відбулися у вересні 1965 року у Нью-Йорку. Починаючи 1998 року, змагання завжди проводяться в Лас-Вегасі. Паралельно проводяться змагання з бодібілдингу серед жінок: представницям прекрасної статі надається титул «Міс Олімпія».

За час існування конкурсу чемпіонами ставало 13 осіб: сім разів титул завоював Арнольд Шварценеггер (Австрія), стільки ж разів чемпіоном ставав Лі Хейні (США), вісім разів – Ронні Коулмен (США).

Різновиди

Існує безліч різновидів культуризму. Розглянемо найпоширеніші та найпопулярніші види.

Натуральний бодібілдинг – природний бодібілдинг без хімії (стероїдних препаратів, що прискорюють анаболічні процеси). Цей термін набув поширення у 90-х роках 20 століття. Ідеологи натурального культуризму закликали спортсменів до повної відмови від допінгу, стероїдів та інших ліків, що стимулюють зростання м'язової маси.

Основною метою занять представники природного бодібілдингу вважають покращення фізичної форми та зміцнення здоров'я. Необов'язково мати гору м'язів - набагато важливіше мати гармонійно розвинену статуру, здорове серце і стійкий імунітет.

Існує безліч міжнародних організацій, які пропагують заняття натуральним культуризмом. Заняття даним різновидом культуризму мають на увазі повну відмову від препаратів, що містять тестостерон, анаболічні стероїди, гормони росту, інсуліноподібні фактори росту, діуретики, синтол, модулятори андрогінних рецепторів.

Класичний бодібілдинг – відносно нова спортивна дисципліна, офіційно ухвалена конгресом міжнародної асоціації бодібілдингу. Даний вид спорту відповідає вимогам спортсменів, які на відміну, від більшості сучасних культуристів, звертати основну увагу не на обсяг м'язів, а на гармонійну естетичну статуру.

У звичайному бодібілдингу ті ж вагові категорії, що й у тяжкій атлетиці: спортсмени не мають права важити більше за розраховані показники. У класичному бодібілдингу атлети діляться більше за зростом, ніж за вагою.

У цьому виді спорту неможлива виражена гіпертрофія м'язів. Ідеологи вважають, що справжній атлет – не гора м'яса, а людина із пропорційно розвиненим тілом. Найбільше в цьому спорті цінуються: краса, естетика, чудово промальований рельєф, ідеальні пропорції.

Жіночий бодібілдинг має давню історію. Однак перший конкурс, у якому жінки оцінювалися за реальними стандартами бодібілдингу, відбувся лише 1978 року. Основна мета жіночого культуризму – поєднання витонченої статури з оптимальним обсягом м'язів, хоча увага до м'язів на конкурсах менш помітна, ніж у чоловічих змаганнях. У цьому столітті відзначається деяке зниження загального інтересу до жіночого бодібілдингу. Це пов'язано з популярністю альтернативних дисциплін, що стрімко зросла, зокрема – фітнесу як виду спорту.

Пляжний бодібілдинг - Різновид силового тренінгу, метою якого не є надмірно розвинена маса м'язів. Спортсмен, який займається даний різновидом культуризму, уособлює ідеальний образ хлопця на пляжі: він підтягнутий, симпатичний, має гармонійно розвинене тіло, але не має надлишку м'язів. На відміну від традиційного бодібілдингу, на змаганнях з пляжного культуризму категорично заборонені плавки: атлети виступають у шортах, при цьому не користуються гримом, олією та іншими атрибутами класичних білдерів.

Користь та можлива шкода

Користь бодібілдингу очевидна: цей вид спорту дозволяє людям отримати гармонійно розвинене тіло, збільшити силу та витривалість м'язів. Паралельно відбувається тренування серцево-судинної, дихальної систем, підвищується імунний статус людини. Люди з розвиненими м'язами виглядають естетично привабливо.

Однак не завжди заняття культуризмом йдуть на користь. Деякі спортсмени в гонитві за швидкими результатами надмірно навантажують тіло, що призводить до перетренованості. Більшість медичних працівників вважає, що інтенсивні фізичні навантаження корисні в міру, а тренінг, що виснажує, швидше шкодить здоров'ю, ніж зміцнює його. Надмірне навантаження на м'язи, серце та судини може суттєво пошкодити цим органам.

Ще одним фактором ризику є захоплення деяких атлетів стероїдними препаратами, що стимулюють анаболічні процеси в організмі.

• Гінекомастія – гіпертрофія грудної залози у чоловіків;
• Маскулінізація - трансформація тіла за чоловічим типом у жінок;
• Недостатність нирок та печінки;
• Ішемічна хвороба серця; інфаркт;
• Атрофія яєчок у чоловіків, безпліддя, еректильна дисфункція.

Дані ефекти виникають при тривалому вживанні гормональних препаратів та збільшенні дозування. Офіційно професійним бодібілдерам заборонено вживати анаболіку. Однак сотні любителів по всьому світу вільно використовують стероїди, які гарантують максимальне зростання маси за мінімум зусиль. Використання допінгу – найактуальніша проблема бодібілдингу.