Рибоксин у спорті та бодібілдингу, як приймати, відгуки, ефективність

Рибоксин — препарат, що має анаболічні якості та мінімум побічних ефектів, завдяки чому його широко використовують у спорті. Він підвищує витривалість і стимулює м'язове зростання, але головна його цінність в захисті серця від перевантажень. Розглянемо його основні властивості, правила прийому, а також як застосовується рибоксин у спорту та бодібілдингу для досягнення максимального результату силових тренувань.

Препарат призначають при лікуванні захворювань серця, печінки, очей, органів шлунково-кишкового тракту. Його терапевтичний ефект ґрунтується на активізації метаболізму в умовах дефіциту кисню та АТФ. Ця якість є дуже важливою при анаеробних навантаженнях, характерних для силових тренувань, що й зумовило застосування рибоксину у спорті та бодібілдингу.

Загальна інформація про препарат, його властивості

Діюча речовина таблеток рибоксину — інозин. Це з'єднання, споріднене з тканинами людського організму. Інозин є частиною макромолекул РНК, які здійснюють доставку кисню до м'язових клітин. Також він бере участь у освіті молекул АТФ, які забезпечують енергією всі внутрішньоклітинні процеси, зокрема скорочення м'язових волокон.

Завдяки здатності інозину збільшувати вироблення АТФ — «палива» для м'язових клітин, і забезпечувати клітинне дихання в умовах нестачі кисню, його застосовують у лікуванні ішемічних захворювань. Ішемія - це порушення кровопостачання органів, в результаті чого їх тканини позбавляються притоку кисню і можуть загинути, з наступною заміною змертвілих ділянок сполучною тканиною.

Особливо помітно проявляється позитивний вплив рибоксину на серцевий м'яз. При його прийомі:

• нормалізується серцевий ритм, зникає аритмія;
• зростає приплив кисню до тканин серцевого м'яза;
• збільшується сила скорочень, зростає обсяг крові, що викидається за одне скорочення, стає більш повним розслаблення серцевого м'яза у проміжки між ударами, що є найбільш сприятливим і для серця, і для кровопостачання всіх органів;
• активізується обмін речовин у тканинах серця, та прискорюється їх регенерація;
• знижується ризик утворення тромбів з допомогою зменшення агрегації тромбоцитів.

Застосування у спорті, бодібілдингу

Анаболічні властивості інозину відкрили в середині 70-х років ХХ століття японськими вченими. Ними ж було запропоновано використовувати цю речовину для лікування серцево-судинних захворювань. Але радянські вчені, проаналізувавши дані досліджень, отримані їх японськими колегами, вирішили також використовувати інозин у спорті підвищення спортивних досягнень радянських важкоатлетів. Адже він прискорює процеси анаболізму при анаеробних навантаженнях, а це саме те, що потрібне у силових видах спорту.

З 1980-х років в СРСР почали активно застосовувати інозин як спортивну добавку при підготовці штангістів. Його прийом дозволяв спортсменам тренуватися ефективніше. Відгуки спортсменів про рибоксину свідчили, що після його прийому тренування були результативнішими, їм вдавалося зробити більше повторень і підходів до появи сильної втоми.

Досвідом радянських тренерів зацікавився американський вчений Фред Хатфілд, який у 1983 році у рамках співпраці приїжджав до Москви. Він запозичив ідею використання інозину у спорті у радянських колег та продовжив дослідження цієї добавки у США. І хоча результати його експериментів були обнадійливими, однак у подальших дослідженнях американських та європейських вчених ефективність добавки інозину у спорті не знайшла підтвердження.

Але деякі спортсмени впевнені, що рибоксин в зарубіжних дослідженнях зазнав фіаско, оскільки американцям не були розкриті всі секрети його правильного прийому.

Переваги рибоксину:

• підвищує силову витривалість;
• прискорює регенерацію м'язових тканин;
• покращує роботу серця та захищає його від перевантажень;
• ця натуральна сполука, що входить до складу тканин організму, має мінімум побічних ефектів;
• рибоксин дешевий та легко доступний;
• він не відноситься до препаратів, заборонених у спорті.

Звичайно, анаболічний ефект від рибоксину не можна порівняти з результатами прийому анаболічних стероїдів. Однак на відміну від АС, прийом яких загрожує серйозними проблемами зі здоров'ям, рибоксин у бодібілдингу та спорті не тільки не завдає шкоди, навпаки, в розумних дозуваннях він дуже корисний тим, що полегшує роботу серця в умовах інтенсивних тренувань. Він покращує постачання тканин серця киснем, нормалізує пульс, прискорює регенерацію клітин міокарда, одним словом – захищає здоров'я серця під час занять спортом.

Як приймати, дозування

Добова доза рибоксину, що рекомендується, починається зі скромних 0,6 г (по одній таблетці 0,2 г тричі на день) і може досягати 2,4 г (по 4 таблетки 0,2 г тричі на день).

Як приймати рибоксин спортсменам? Дозування залежатиме від цілей, які ви ставите собі, а також від індивідуальної переносимості препарату. Якщо ваша мета – профілактика проблем із серцем при інтенсивних заняттях спортом, то цілком достатньо буде приймати 0,8 г рибоксину на добу (4 рази на день по 1 таблетці 0,2 г).

А якщо ви хочете отримати анаболічний ефект як прискорення приросту сили і м'язової маси, то дозування необхідно підвищувати. Робити це можна лише за умови гарної переносимості препарату. Через кожні 2-3 дні додайте до дози, що раніше приймається, по одній таблетці в кожен прийом і стежте за реакцією організму. Якщо добавка переноситься добре, поступово доведіть прийом до 4 таблеток по 0,2 г тричі на день.

Приймати рибоксин необхідно перед їжею. Препарат слід пити курсами тривалістю від 1 до 3 місяців.

Існує думка, що підвищити анаболічний ефект від застосування рибоксину у спорті можна при його сумісному прийомі з аспаркамом, гліцерофосфатом кальцію, вітамінами групи В, оротатом калію та метилурацилом.

Протипоказання

Рибоксин протипоказаний наступним категоріям осіб:

• дітям віком до 18 років;
• хворим на подагру;
• які мають вміст сечової кислоти в крові вище за норму (гіперурикемію);
• страждаючим нирковою недостатністю;
• які мають індивідуальну чутливість до інозину.