Для чого потрібна фізкультура у школі: важливість уроків фізичної культури

Ніколи ще проблема низької рухової активності дітей та підлітків не стояла так гостро, як сьогодні. Це зумовлено багатьма факторами, не останнє місце серед яких займає загальне захоплення школярів комп'ютерними іграми та спілкуванням у соціальних мережах. Час, який батьки сучасних дітей проводили в рухливих іграх, нинішнє покоління просиджує за комп'ютером. Дефіцит рухової активності при цьому такий великий, що 2-3 уроки фізкультури на тиждень можуть здатися краплею в морі, яка не здатна вплинути на фізичний розвиток школярів. А якщо ще згадати трагічні випадки, що почастішали при здачі нормативів, то виникає питання: для чого потрібна фізкультура в школі? Може, цей предмет краще взагалі виключити із шкільної програми?

Такий радикальний підхід до вирішення цієї проблеми не може бути визнаний розумним, це рівносильно тому, щоб пропонувати гільйотину як засіб від головного болю. Необхідно не виключати фізкультуру, а зробити так, щоб вона приносила максимум користі і стала для дітей невід'ємною частиною способу життя. А для цього будуть потрібні фундаментальні зміни у викладанні цього життєво важливого предмета.

Роль фізкультури у розвитку школярів

Для нормального фізичного розвитку організму, що росте, необхідно багато і різноманітно рухатися, бажано - на свіжому повітрі. Це забезпечує активний кровообіг, достатній приплив кисню всім органам, що створює найкращі умови для гармонійного розвитку всіх систем організму.

З початком шкільного життя властива дітям природна рухова активність різко обмежується. Замість рухливих ігор на свіжому повітрі їм доводиться довго сидіти спочатку на уроках у задушливих класах, а потім вдома, виконуючи домашні завдання. Компенсувати шкоду від тривалого перебування у статичній позі допомагають активні рухи у перервах між заняттями та у вихідні дні.

Однак сучасні реалії такі, що більшість дітей і у вільний час залишаються малорухливими, віддаючи перевагу пасивному проведенню дозвілля. Причиною масовості цього явища насамперед є недостатній батьківський контроль. На жаль, не всі батьки розуміють, як сильно фізичний розвиток дітей і підлітків залежить від регулярного рухового навантаження.

Багато батьків вважають за краще бачити своє чадо вдома за комп'ютером, ніж хвилюватися за його безпеку, відпускаючи грати у двір.

Але не лише батьки винні у фізичній слабкості дітей. Велика частина провини в цьому лежить на школі. Адже низький рівень фізичної культури більшості населення – це наслідки ставлення до викладання цього предмета у школах. Батьки, які з дитинства засвоїли, що урок фізичної культури — це щось неважливе, другорядне, і в дітях своїх виховуватимуть зневажливе ставлення до «фізири».

Однак неважливим і другорядним не може бути те, від чого залежить головна цінність для людини – її здоров'я. Мало кому після закінчення школи знадобиться знання інтегралів або хімічних формул, а ось усвідомлення необхідності регулярної фізичної активності та застосування навичок ЗОЖ допоможуть зробити життя будь-якої людини більш здоровою, довгою, плідною.

Саме в дитячі та підліткові роки закладається здоров'я на все життя. Тому так важливо приділяти максимум уваги фізичному розвитку школярів. Для цього викладання фізкультури необхідно вивести на новий рівень, який відповідатиме потребам сьогодення.

Проблеми у викладанні фізкультури

На сьогоднішній день викладання фізичної культури у школі має безліч проблем, це:

• застарілі методики навчання;
• нестача професійних, сумлінних спеціалістів;
• недостатнє фінансування.

Якщо турбота про здоров'я підростаючого покоління – це не порожній звук, проблеми викладання фізкультури в школах необхідно вирішувати і якнайшвидше.

Застарілі програми та методики

Однією з головних проблем викладання фізкультури у школі є застарілі програми та методики. При мінімумі годин, виділених на уроки фізкультури в школі, від учнів вимагають здачі нормативів, які під силу небагатьом. Очевидно, передбачається, що школярі мають самостійно тренуватися у позаурочний час, щоб підтягнути свої спортивні показники. Але такий підхід є утопією, особливо якщо врахувати нинішню повальну захопленість школярів комп'ютерами та інтернетом.

Завданням фізичного виховання має стати не оцінка фізичного розвитку дітей, а саме цей розвиток. Вимога здачі нормативів від нетренованих дітей не приносить жодної користі, вона здатна завдати лише шкоди здоров'ю, аж до трагічних випадків, які, на жаль, трапляються все частіше.

Вирішенням цієї проблеми міг би стати індивідуальний підхід до кожної дитини, яка враховує рівень її фізичного розвитку. Заняття не повинні викликати перенапруги та негативних емоцій, тільки за таких умов від них очікується позитивної динаміки. Необхідно порівнювати не учнів один з одним, а досягнення кожної дитини, порівняно з її минулими результатами.

Враховуючи недостатність часу, що виділяється в розкладі на уроки фізкультури, необхідно активно розвивати спорт у школі і залучати учнів у пришкільні спортивні гуртки, на факультативні заняття Спортивні секції доступні не всім, до того ж заняття спортом, спрямовані на досягнення найвищих результатів. зробити вагомий внесок у фізичний розвиток та зміцнення здоров'я дітей.

Кадрове питання

Професіоналізм та відповідальне ставлення до своєї роботи є важливими для всіх шкільних педагогів, а для вчителів фізкультури – особливо. Адже їм довірено найдорожче – здоров'я та життя дітей.

Захопленість своєю професією і здатність пробудити в учнях інтерес до занять фізкультурою є цінними, але, на жаль, рідкісними якостями.

Підвищивши оплату праці шкільних вчителів фізкультури до гідного рівня, можна було б залучити до цієї професії добрих фахівців та підвищити їхню зацікавленість у результатах своєї праці.

Матеріальна база

Сьогодні середньостатистичний спортивний зал у школі за своєю оснащеністю не відповідає сучасним вимогам. Більшість шкіл стикаються з такими проблемами, спричиненими нестачею фінансування:

• відсутність у школах шафок для зберігання спортивної форми;
• відсутність душових;
• застаріле обладнання спортзалів;
• нестача різноманітного спортінвентарю.

Відсутність персональних шафок для зберігання спортивної форми дуже ускладнює життя учням, оскільки їм доводиться носити з собою на додаток об'ємні пакети зі спортивними костюмами та взуттям.

Для багатьох дітей, особливо підлітків, стає проблемою неможливість помитися після інтенсивних фізичних вправ. Через відсутність душових учнів доводиться одягати шкільну форму на спітніле тіло і вирушати на наступний урок не в кращому вигляді. Для багатьох старшокласників це є приводом для того, щоб ухилятися від відвідування уроків фізкультури.

Але найнеприємнішим наслідком поганої оснащеності спортзалів є те, що через неї часто не на належному рівні виявляється техніка безпеки на уроках фізичної культури. Застаріле обладнання, відсутність сучасних страхових коштів можуть стати причинами травм учнів. Для запобігання небезпечним ситуаціям проблеми з обладнанням спортзалів шкіл необхідно вирішити насамперед.

Через недостатнє постачання шкіл спортивним інвентарем часто втрачаються можливості ознайомлення учнів з різними видами спорту, які могли б їх зацікавити. Доступність лиж, ковзанів, тенісних ракеток, байдарок, силових тренажерів значно розширили б коло школярів, які бажають долучитися до фізкультури. Те саме стосується і власного басейну, який для більшості шкіл залишається в розряді нездійсненних мрій.

Звільнення дитини від фізкультури – благо чи зло?

Причини, через які батьки прагнуть отримати для своєї дитини звільнення від фізкультури в школі, можуть бути різними: від занепокоєння за його здоров'я до небажання псувати атестат низькою оцінкою. Але в основі кожної з цих причин – слабкий фізичний розвиток та проблеми зі здоров'ям, які не дозволяють школярам отримувати задоволення від занять та своїх успіхів на уроках фізкультури. Але насправді для таких учнів фізична активність ще потрібніша, ніж для тих, хто не має подібних проблем.

Систематичні, грамотно підібрані фізичні вправи разом з правильним харчуванням здатні творити чудеса.

Замість того, щоб діставати заповітну довідку, що дозволяє уникати фізичних навантажень, краще домовитися з учителем про заняття у групі здоров'я або лікувальної гімнастики, та зробити фізкультуру невід'ємною частиною життя своєї дитини. Якщо батькам виявляти наполегливість, прикладаючи зусилля в цьому напрямку, то у випускному класі учень, який раніше відставав у фізичному розвитку, отримає в атестат чесно заслужену відмінну оцінку. А разом з нею – міцне здоров'я та чудову фізичну форму, що є незмірно ціннішою нагородою.

Усе сказане особливо стосується батьків повних дітей. Зрозуміло бажання мам звільнити дітей із зайвою вагою від фізкультури, щоб убезпечити їх від глузувань однокласників, проте для дитини це може стати «ведмежою послугою». Регулярна рухова активність, рухливі ігри на уроках фізкультури повним школярам потрібні, як нікому іншому. Зайва вага дитини – це велика шкода її здоров'ю та самооцінці. І це велика помилка батьків, яку обов'язково потрібно постаратися виправити за допомогою фізкультури, зміни способу життя та стилю харчування.